|
|
 |
 |
 |
|
А
Р
Х
И
В
|
|
|
Андрій Головко
|
|
|
|
|
| кем добавлено: twistfire |
| жанр/группа/категория: украинская литература |
Ключевые слова и краткое описание: реферат по укр. лит. тема: Андрій Головко
|
|
Содержимое (полное описание):
Матеріал надано ukrlib
Реферат
Андрій Головко (1897 — 1972)
Народився Андрій Васильович Головко 3
грудня 1887р. в с. Юрки на Полтавщині в заможній селянській
родині. У 1905 — 1908 рр. навчався у сільській школі, спробував сам
складати вірші (російською мовою). Навчаючись у
Кременчуцькому реальному училищі (1908 — 1914), мріяв про
власну літературну працю. У 1912р. під впливом «Кобзаря» почав
писати вірші українською мовою. Коли навчання вже фактично
було закінчено і за родинним рішенням Головко мав скінчити
ще один, додатковий, клас, який давав право на вчительську роботу,
його несподівано виключили з училища за участь в таємному
товаристві «Юнацька спілка» та за писання віршів українською
мовою, вміщуваних у рукописному учнівському журналі «Рідна
мова». Жив якийсь час на хуторі Поділ, куди переїхали
батьки. Тоді ж спробував писати прозу (автобіографічна
повість «З-за хмари»). Під час імперіалістичної війни
вступає до Чугуївського училища прапорщиків, і
після проходження короткого курсу навчання навесні 1915-го
потрапляє на фронт. Брав участь у боях під Рава-Руською,
дістав поранення. Після 1917-го працює в школі, волосним інструктором з
позашкільної освіти. У січні 1919р. в Кременчуцькому
видавництві «Маяк» вийшла поетична збірка
Головка «Самоцвіти» (17 віршів). Працюючи в місцевій
кременчуцькій газеті, він друкує у ній в перші місяці 1919р.
кілька уривків з розпочатої повісті «У дикому танку. (З
часів німецької окупації)», але цей твір лишився незавершеним. Літо й
осінь 1919р Головко живе разом з донькою і дружиною на далеких
хуторах Стінка і Ляхівці. У червні 1920р. записується
добровольцем у Червону Армію. Служить начальником кінної
розвідки гаубичного артдивізіону об'єднаної
дивізії курсантів, яка певний час діяла разом з Першою
кінною армією Будьонного. Січень-квітень 1921p. — служба в харківській
Школі червоних старшин, де він викладав політекономію. У
1922p., демобілізувавшись, повністю перейшов на літературну роботу. З
1923-го — член Спілки селянських письменників «Плуг». Перший
його завершений прозовий твір — шкіц «Момент» (опублікований
під назвою «Рафінована проституція»: Шляхи мистецтва. —
1921. — № 2). Наступні твори — шкіці «Діти Землі і Сонця»
(1922), повісті «Можу» (1922) і «Червоний роман» (1923).
1924р. — оповідання «Крученим шляхом», де майже повністю
збережено сюжет «Червоного роману» (для видання творів у
двох томах (1957) автор здійснив нову редакцію повісті). Загальне
визнання і популярність здобув Головко дитячими оповіданнями
та повістями про сільську молодь. Оповідання «Дівчинка з
шляху» (1922), «Товариші» (1923), «Пилипко» (1923) склали
першу прозову збірку А. Головка «Дівчинка з шляху», що
вийшла у Харкові 1925p. Найбільший успіх серед тогочасних творів А.
Головка випав на долю оповідань «Пилипко» і «Червона
хустина» (друга редакція 1957р.), які були
опубліковані 1924р. і стали хрестоматійними. З’являються
також повісті «Зелені серцем» (1924) та «Пасинки степу» (1925). 1926р.
видано збірку оповідань і повістей «Можу» (в цей час Головко уже
переїхав до Харкова). Восени 1926-го письменник готувався до
«запису тексту» завершеного на той час в творчій уяві роману
«Бур'ян». Вже в кінці 1927р. на республіканському
конкурсі до 10-річчя Жовтня книга була удостоєна ювілейної
премії. З'явилися переклади російською, білоруською, а
пізніше — німецькою, угорською, польською та чеською мовами.
На 1927p. в уяві письменника складається новий твір, спочатку як роман
«Три сини» (після 1931p. — трилогія «Три брати»). У 1932p.
з’явився твір «Мати» (як пролог до роману «Три брати»),а в
1935p. опублікована його нова (основна) редакція. Починаючи
з зими 1934p. письменник працює над другою книгою трилогії
— романом «Артем Гармаш», у періодиці друкується кілька
фрагментів з перших розділів. Спробував А. Головко свої сили
також в кіно. Написав кіноповість «Скиба Іван» (1934) і на
замовлення Одеської та Київської кіностудій два кіносценарії
— «Митько Лелюк» (1936 — 1937) та «Літа молодії» (1940). Під
час війни був спочатку військовим кореспондентом авіаційної
дивізійної газети, потім — кореспондентом газети ЦК КП(б)У
«Комуніст» («Радянська Україна»), а з липня 1943р. працював
у фронтовій газеті «За честь Батьківщини». З-поміж творів
воєнного періоду виділяється оповідання «Дружба», яке
вийшло окремою книжечкою в Уфі 1942р. 1942р. в Уфі вийшла
збірка нарисів «Бойові епізоди» (твори «Бойовий
екіпаж», «Капітан Чайка», «Снайпер Максим Бриксін» та ін.,
вміщувані раніше у фронтових газетах). З кінця 40-х років
основною роботою А. Головка стала праця над
«Артемом Гармашем». Роман у нинішньому його вигляді
складається з трьох книг (частин). Перша з них вийшла друком
у 1951р. (із змінами і доповненнями — в 1954р.); друга — в
1960р. (кількома розділами доповнена 1962р.); у трьох книгах
роман опублікований 1971р. (з доповненням — в 1972р.).
Письменник розпочав також четверту книгу роману,
обмірковував сюжетні ходи п'ятої книги. Та їм уже
не судилося побачити світ. 5 грудня 1972р. А. В. Головко
помер. Спілка письменників України встановила щорічну літературну
премію імені Андрія Головка за кращий роман року. Іменем
письменника названі бібліотеки, школи, вулиці, колгосп на
його батьківщині. |
|
|
|
|
|
 |
 |
|
 |
|
