|
|
 |
 |
 |
|
А
Р
Х
И
В
|
|
|
Бурлескно-травестійне віршування XVIII ст. як передумова появи \"Енеїди\" І.Котляревського
|
|
|
|
|
| кем добавлено: twistfire |
| жанр/группа/категория: украинская литература |
Ключевые слова и краткое описание: реферат по укр. лит. тема: Бурлескно-травестійне віршування XVIII ст. як передумова появи \"Енеїди\" І.Котляревського
|
|
Содержимое (полное описание):
Матеріал надано ukrlib
РЕФЕРАТ
на тему: Бурлескно-травестійне віршування XVIII ст. як передумова появи "Енеїди" І.Котляревського
Вірші-травестії - пізне явище української літератури. Автори їх -
мандровані дяки. Вірші-травестії - це в основному породження середини
18 ст., коли все глибшою ставала криза старої феодально-релігійної
ідеології.
Вони розвивалися протягом
короткого часу. Остаточне покріпачення широких мас українського народу
1783 р. поклало край мандруванню дяків-пиворізів, а разом з
тим погубило і їхню творчість загалом.
Віршів-травестій збереглося
трохи більше десятка, все у записах кінця 18 - першої половини 19 і
навіть початку 20 сторіччя. Воно користувалися значною популярністю,
довго жили в народній пам’яті. Жанр пародія-травестія відомий з кінця
17 ст.
Питання про генезу травестії
в українській літературі досліджено дуже мало; не вивчені її зв’язки з
аналогічними явищами в інших літературах.
Тематично українські вірші -
травестії поділяються на 2 групи - різдвяні і великодні. Вони виникли з
біблійно-євангельських та апокрифічних легенд про Адама і Єви з раю,
про народження Христа, його воскресіння та інш. Але травестійний спосіб
розробки релігійних тем призвів до того, що у віршах не залишилось від
"святих образів" нічого, крім сюжетних схем і імен.
Наприклад, народження Христа
" "Пісні рождеству Христову" є лише приводом для зображення веселої і
гомінкої гулянки селян у корчмі. Для всіх різдвяних і
великодніх віршів найхарактерною рисою є те, що в них світ богів і
святих зливається із світом українського простолюду. Образи
небожителів втрачають свої божественно-ірреальні риси. І пекло з раєм -
реальна земля.
Всі вірші-травестії звучать
бадьоро, святково, оптимістично, відображаючи цим історичний оптимізм
народних мас, який вони не втрачали навіть в важких умовах,
відображається "панібратський" гумор народу, стосовно "божих речей".
Мова травестій - жива народна розмовна українська мова.
Є такі травестії: "Піснь
світська", "Вірш на великдень", "Вірша, говоренная гетьману запорожцами
на світлий празник воскресенія Христово 1791 года".
Бурлеско-травестійне
віршування, як і породії на церковні відпраи, були найяскравішим виявом
тогочасного вільнодумства у "божих речах". І це визивало
обурення клерикальних кіл.
Перечитуючи такі травестії,
як "Великоднія вірша", ми бачимо такі рядкі, де зображені загальні
танці: Перше навприсядки брали,
Потім били трепака,
А дівчата забивали
Підківками гоцака.
А зараз ми можемо побачити
аналогічні картини в "Енеїді": "Еней і сам тут розгулявся, як на аркані
жеребець, з Дідорою за руки взявся, пішов із нею у танець", тобто дуже
близько до жанрових сцен віршів-травестій.
Зрештою і "перелицювання"
Вергілівської "Енеїди" в кінці 18 ст. не було чимось винятковим в
українській літературі, а скоріше сказати закономірним. Найпрозорливіші
поборники феодальних клерикально-релігіозних порядків бачили
невідтворність історичного руху, усвідомлювали неминучість краху своїх
ідей. Процес йшов повним ходом, людство, сміючись, прощалось із своїм
минулим. Серйозні речі переходили в комедію, фарс.
В цей час Опанас
Лобисевич був автором низки перекладів з латинської мови у
травестійно-бурлескному стилі.
Але в своєму вільнодумстві
автори віршів-травестій 18 ст. були сміливішими за Котляревського.
В "Енеїді" травестуються, "перелизовуються" античні,
поганські боги. Література:
Історія української літератури у 8-ми томах, том2 (друга половина 18
ст. - тридцяті роки 19 ст.)
Автори тома (Л.Є.Махновець,
Д.В.Чалий, Є.С.Шабліовський, В.Є.Шубравський), К., 1967 р., с.53-79.
|
|
|
|
|
|
 |
 |
|
 |
|
