|
|
 |
 |
 |
|
А
Р
Х
И
В
|
|
|
Життя і творчий шлях Андрія Головка
|
|
|
|
|
| кем добавлено: twistfire |
| жанр/группа/категория: украинская литература |
Ключевые слова и краткое описание: реферат по укр. лит. тема: Життя і творчий шлях Андрія Головка
|
|
Содержимое (полное описание):
Матеріал надано ukrlib
Реферат на тему:
Життя і творчий шлях
Андрія Головка
(1897 — 1972)
Народився Андрій Васильович Головко 3
грудня 1887р. в с. Юрки на Полтавщині в заможній селянській родині.
У 1905 — 1908 рр. навчався у сільській
школі, спробував сам складати вірші (російською мовою). Навчаючись у
Кременчуцькому реальному училищі (1908 — 1914), мріяв про власну
літературну працю. У 1912р. під впливом «Кобзаря» почав писати вірші
українською мовою.
Коли навчання вже фактично було закінчено
і за родинним рішенням Головко мав скінчити ще один, додатковий, клас,
який давав право на вчительську роботу, його несподівано виключили з
училища за участь в таємному товаристві «Юнацька спілка» та за писання
віршів українською мовою, вміщуваних у рукописному учнівському журналі
«Рідна мова». Жив якийсь час на хуторі Поділ, куди переїхали батьки.
Тоді ж спробував писати прозу (автобіографічна повість «З-за хмари»).
Під час імперіалістичної війни вступає до Чугуївського училища
прапорщиків, і після проходження короткого курсу навчання навесні
1915-го потрапляє на фронт. Брав участь у боях під Рава-Руською, дістав
поранення.
Після 1917-го працює в школі, волосним
інструктором з позашкільної освіти. У січні 1919р. в Кременчуцькому
видавництві «Маяк» вийшла поетична збірка Головка «Самоцвіти» (17
віршів). Працюючи в місцевій кременчуцькій газеті, він друкує у ній в
перші місяці 1919р. кілька уривків з розпочатої повісті «У дикому
танку. (З часів німецької окупації)», але цей твір лишився
незавершеним.
Літо й осінь 1919р Головко живе разом з
донькою і дружиною на далеких хуторах Стінка і Ляхівці. У червні 1920р.
записується добровольцем у Червону Армію. Служить начальником кінної
розвідки гаубичного артдивізіону об'єднаної дивізії курсантів, яка
певний час діяла разом з Першою кінною армією Будьонного.
Січень-квітень 1921p. — служба в харківській Школі червоних старшин, де він викладав політекономію.
У 1922p., демобілізувавшись, повністю
перейшов на літературну роботу. З 1923-го — член Спілки селянських
письменників «Плуг». Перший його завершений прозовий твір — шкіц
«Момент» (опублікований під назвою «Рафінована проституція»: Шляхи
мистецтва. — 1921. — № 2). Наступні твори — шкіці «Діти Землі і Сонця»
(1922), повісті «Можу» (1922) і «Червоний роман» (1923). 1924р. —
оповідання «Крученим шляхом», де майже повністю збережено сюжет
«Червоного роману» (для видання творів у двох томах (1957) автор
здійснив нову редакцію повісті).
Загальне визнання і популярність здобув
Головко дитячими оповіданнями та повістями про сільську молодь.
Оповідання «Дівчинка з шляху» (1922), «Товариші» (1923), «Пилипко»
(1923) склали першу прозову збірку А. Головка «Дівчинка з шляху», що
вийшла у Харкові 1925p.
Найбільший успіх серед тогочасних творів
А. Головка випав на долю оповідань «Пилипко» і «Червона хустина» (друга
редакція 1957р.), які були опубліковані 1924р. і стали хрестоматійними.
З’являються також повісті «Зелені серцем» (1924) та «Пасинки степу» (1925).
1926р. видано збірку оповідань і повістей «Можу» (в цей час Головко уже переїхав до Харкова).
Восени 1926-го письменник готувався до
«запису тексту» завершеного на той час в творчій уяві роману «Бур'ян».
Вже в кінці 1927р. на республіканському конкурсі до 10-річчя Жовтня
книга була удостоєна ювілейної премії. З'явилися переклади російською,
білоруською, а пізніше — німецькою, угорською, польською та чеською
мовами.
На 1927p. в уяві письменника складається
новий твір, спочатку як роман «Три сини» (після 1931p. — трилогія «Три
брати»). У 1932p. з’явився твір «Мати» (як пролог до роману «Три
брати»),а в 1935p. опублікована його нова (основна) редакція. Починаючи
з зими 1934p. письменник працює над другою книгою трилогії — романом
«Артем Гармаш», у періодиці друкується кілька фрагментів з перших
розділів.
Спробував А. Головко свої сили також в
кіно. Написав кіноповість «Скиба Іван» (1934) і на замовлення Одеської
та Київської кіностудій два кіносценарії — «Митько Лелюк» (1936 — 1937)
та «Літа молодії» (1940).
Під час війни був спочатку військовим
кореспондентом авіаційної дивізійної газети, потім — кореспондентом
газети ЦК КП(б)У «Комуніст» («Радянська Україна»), а з липня 1943р.
працював у фронтовій газеті «За честь Батьківщини». З-поміж творів
воєнного періоду виділяється оповідання «Дружба», яке вийшло окремою
книжечкою в Уфі 1942р.
1942р. в Уфі вийшла збірка нарисів «Бойові
епізоди» (твори «Бойовий екіпаж», «Капітан Чайка», «Снайпер Максим
Бриксін» та ін., вміщувані раніше у фронтових газетах).
З кінця 40-х років основною роботою А.
Головка стала праця над «Артемом Гармашем». Роман у нинішньому його
вигляді складається з трьох книг (частин). Перша з них вийшла друком у
1951р. (із змінами і доповненнями — в 1954р.); друга — в 1960р.
(кількома розділами доповнена 1962р.); у трьох книгах роман
опублікований 1971р. (з доповненням — в 1972р.). Письменник розпочав
також четверту книгу роману, обмірковував сюжетні ходи п'ятої книги. Та
їм уже не судилося побачити світ.
5 грудня 1972р. А. В. Головко помер.
Спілка письменників України встановила
щорічну літературну премію імені Андрія Головка за кращий роман року.
Іменем письменника названі бібліотеки, школи, вулиці, колгосп на його
батьківщині.
|
|
|
|
|
|
 |
 |
|
 |
|
