|
|
 |
 |
 |
|
А
Р
Х
И
В
|
|
|
Життя і творчий шлях Г. В. Квітки-Основ’яненки
|
|
|
|
|
| кем добавлено: twistfire |
| жанр/группа/категория: украинская литература |
Ключевые слова и краткое описание: реферат по укр. лит. тема: Життя і творчий шлях Г. В. Квітки-Основ’яненки
|
|
Содержимое (полное описание):
Матеріал надано ukrlib
Реферат на тему:
Життя і творчий шлях
Г. В. Квітки-Основ’яненки
(1778 — 1843)
Народився Григорій Федорович Квітка (літературний псевдонім —
Основ'яненко) в с. Основа біля Харкова у дворянсько-поміщицькій сім'ї.
Служив комісаром у народному ополченні (1806 — 1807), директором
Харківського театру (1812), був повітовим предводителем дворянства
(1817 — 1828), совісним суддею, головою харківської палати карного
суду.
Проживаючи в с. Основа під Харковом або
самому Харкові, Квітка-Основ'яненко брав участь буквально у всіх
важливих освітньо-культурних починаннях, зокрема був ініціатором
видання журналу «Украинский вестник», альманахів «Утренняя звезда» і
«Молодик», першої збірки українських прислів'їв і приказок. Перебував
письменник у творчій співдружності з колективом Харківського театру.
Свої ранні фейлетони, статті, жартівливі
вірші (10-ті—початок 20-х pp.) Квітка-Основ'яненко публікував переважно
в харківській періодиці («Украинский вестник», «Харьковский Демокрит»,
«Харьковские известия»). З творів цього періоду найбільший інтерес
читача викликали «Письма Фалалея Повинухина» — цикл сатиричних прозових
фейлетонів, написаних у формі листів до видавців журналу від
поміщика-невігласа («Украинский вестник», 1816 — 1817; «Вестник
Европы», 1822).
В кінці 20-х — на початку 30-х pp. написані шість російських сатиричних комедій, серед яких:
1827р. — «Приезжий из столицы, или Суматоха
в уездном городе» (опублікована 1840р.; за сюжетом і складом персонажів
передує «Ревізору» Гоголя);
1828р. — «Дворянские выборы» (стала
сенсацією (понад тисячу примірників в Москві розкупили за два місяці),
після прочитання Миколою І була заборонена цензурою).
1829р. — «Шельменко — волостной писарь»;
1830р. — «Ясновидящая» (не була опублікована через цензурну заборону).
1832р. — повість «Маруся» українською мовою.
1834р. — книга перша «Малороссийских
повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком», збірки прозових
творів (повістей та оповідань) українською мовою.
1836 — 1837рр. — книга друга збірки «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком».
Ще ряд повістей та оповідань письменника
публікується в журналах та альманахах, повість «Козир-дівка» виходить у
Петербурзі окремим виданням.
Прозові твори Квітки-Основ'яненка
українською мовою поділяються на дві основні групи:
бурлескно-реалістичні оповідання і повість; сентиментально-реалістичні
повісті.
До першої групи належать, зокрема,
гумористичні оповідання «Салдацький патрет» (1833), «Мертвецький
Великдень», «От тобі і скарб», «Пархімове снідання», «Підбрехач», а
також гумористично-сатирична повість «Конотопська відьма» (1833).
Серед сентиментально-реалістичних творів
Квітки-Основ'яненка — повісті «Маруся» (1832), «Козир-дівка» (1836),
«Сердешна Оксана» (1838), «Щира любов» (1839). Центральним персонажем
кожної з них виступає сільська дівчина.
1835р. — соціально-побутова комедія «Сватання на Гончарівці»
1838р. — соціально-побутова комедія
«Шельменко-денщик» (написана російською мовою, центральний персонаж —
Шельменко — говорить по-українськи), що вважається найвищим досягненням
Квітки в драматургії.
Серед численних прозових творів
Квітки-Основ'яненка, написаних російською мовою, виділяються сатиричні
романи «Пан Халявский» (1840) та «Жизнь и похождения Петра Степанова
сына Столбикова» (1841, перший варіант — 1833, твір зазнав
переслідування цензури), повісті «Ганнуся», «Панна сотниковна», «1812
год в провинции», оповідання «Званый вечер» із задуманого циклу
«Губернские сцены», історично-художній нарис «Головатый», близька за
жанром до фізіологічного нарису повість «Ярмарка», фізіологічний нарис
«Знахарь».
1841р. — «Предания о Гаркуше».
Кращі твори Квітки-Основ'яненка одними з
перших представляли українську літературу загальноросійському й
європейському читачеві: починаючи з 1837р. ряд його оповідань і
повістей друкується в російських перекладах у Петербурзі та Москві;
1854р. в Парижі виходить французькою мовою «Сердешна Оксана». Трохи
пізніше його твори перекладаються польською, болгарською, чеською
мовами.
|
|
|
|
|
|
 |
 |
|
 |
|
