|
|
 |
 |
 |
|
А
Р
Х
И
В
|
|
|
Листопадовий рейд
|
|
|
|
|
| кем добавлено: twistfire |
| жанр/группа/категория: украинская литература |
Ключевые слова и краткое описание: реферат по укр. лит. тема: Листопадовий рейд
|
|
Содержимое (полное описание):
Матеріал надано ukrlib
Листопадовий рейд
Листопадовий рейд - остання спроба
інтернованих вояків-українців позбутися ворожої окупації в Україні.
Чотирьохлітня радянська влада показала, що народ України з панського
ярма попав у ще більше ярмо - комуністичне. Чотири роки на Україні не
втихають селянські повстання, які жорстоко придушуються Червоною
Армією.
В лютому 1921 року в Києві був створений
Всеукраїнський Центральний Повстанський Комітет, метою якого було
скоординувати всі повстанські загони, щоб вони діяли за певним планом,
а не хаотично. Одночасно за кордон направляється зв'язківець для
встановлення контакту з урядом УНР і перш за все з Головним Отаманом
Симоном Петлюрою, які перебувають в Польщі, адже без підтримки іззовні,
повстання зводяться нанівець.
Роком пізніше між урядом Польщі ї УНР був
підписаний договір, відомий під назвою Варшавського договору, згідно з
яким між обома країнами наладнувались приязні відносини, тим самим
договір між Польщею і УНР був спрямований проти більшовицької Росії.
Війна, яку вела Польща проти Росії була програна і вже Польща підписала
Ризький договір, в якому визнала український радянський уряд. Так
ганебно закінчився союз Петлюри з Польщею.
Але в Польщі перебуває багато українців,
які знаходяться в інтернованих таборах, їх дух не зламаний, а любов до
Батьківщини кличе їх на подвиг. Зв'язок між урядом УНР і Центральним
Повстанським Комітетом встановлений, починаються приготування до рейду.
Повстанча Армія була розбита на три групи - Басарабську, Подільську і
Волинську. Басарабська і Подільська групи повністю не виконали своїх
намічених завдань, вони хоч повернулися назад до Польщі у більш-менш
сталому складі, а от на Волинську групу випала важка і трагічна доля.
Від 4 листопада 1921 року, коли Волинська
група перейшла совєтсько-польский кордон і до безсмертя 22 листопада
було 18 тривожних днів і ночей. На протязі свого перебування на Україні
група вела кровопролитні бої. Проти неї були кинуті регулярні війська
Радянської Армії. В результаті боїв було багато поранених, обоз з якими
затримував швидке пересування Волинської групи. В селі Малі Миньки
група була оточена червоноармійцями, і лише небагатьом воякам вдалося з
великими труднощами вирватися з ворожого кільця, перейти кордон з
Польщею, скласти зброю і вернутись в табори інтернованих.
А тим, хто залишився в оточенні, судилося
увійти в безсмертя. Після жорстокої різні, де загинуло більш ніж 400
чоловік, 537 чоловік потрапило до полону, 359 з них судилося знайти
свою смерть у братській могилі, в балці під містечком Базаром.
Розстріляні з близької відстані, часом ще живі, скривавлена маса людей
була закидана груддям мерзлої землі, що ще довго ворушилась. Але ніхто
з них не попросив помилування, з піснею на вустах ... Ще не вмерла
Україна!... скошені кулями, падали герої в глибоку могилу у
всеурівнюючий сон безсмертя".
Так трагічно закінчився Листопадовий рейд.
|
|
|
|
|
|
 |
 |
|
 |
|
