|  | 
              
                |  |  |  |  
                |  
                    АР
 Х
 И
 В
 
 | 
                     
                      | 
                           
                           
                            |  
                                
  
    |  |  
    | Микола Куліш та його зв’язок з театром "Березіль"
  |  
    |  |  |  |  |  |     
    | кем добавлено: twistfire |     
    | жанр/группа/категория: украинская литература |  
    | Ключевые слова и краткое описание: реферат по укр. лит. тема: Микола Куліш та його зв’язок з театром "Березіль" 
 |  
    | 
 |  
    | Содержимое (полное описание): Матеріал надано ukrlib
 
 Реферат на тему:
 Микола Куліш
 та його зв’язок з театром “Березіль”.
 
 Народився Микола Гурович Куліш 5 грудня 1892 року в селищі Чаплинка
 Херсонської області в сім’ї бідняка. Тож і дитячі року сина степу
 минули в крайній нужді, а то ї злиднях.      У 1901 році Микола вперше переступив
 поріг Чаплинської народної школи. Вчився залюбки, хоча й постійно
 терпів матеріальну скруту. Енергійний, дотепний, гострий на язик
 хлопчик став душею товариства. На здібного учня відразу ж звернули
 уваги й наставники. Під час канікул наймитував. Якийсь час жив в родині
 народного вчителя – няньчив дітей.
 А після закінчення початкової школи
 чаплинські вчителі, зібравши в складчину близько сотні карбованців,
 відвозять надзвичайно обдарованого вихованця в Олешківське1 міське
 училище.
 Ні даху над головою, ні шматка хліба. А як
 же хочеться вчитися! Найзаповітніша мрія – вступити до Петербурзького
 університету. Але ж для цього потрібно мати документ про середню
 освіту. Без засобів існування, голодний Куліш у першій половині 1914
 року пробирається на Кавказ і екстерном складає запаморочливі, як він
 казав, екзамени на атестат зрілості.
 Замість омріяного університету – фронт.
 Розпочалася перша світова війна Куліша призивають в армію, посилають в
 Одеську школу прапорщиків. Невдовзі молодого офіцера відправляють в
 окопи передової лінії. Протягом 1915-1917 років побував на віленському
 та волинському фронтах, був кілька разів поранений.
 Повернувшись на початку 1918 року в
 Олешки, Микола Куліш поринув у вир громадсько-політичного життя. Був
 призначений головою першої міської Ради робітничих, селянських та
 солдатських депутатів.
 Олешки захопили гетьманські війська. До їх
 рук потрапив і Куліш. П’ять місяців ув’язнення – визволило Миколу
 Гуровича народне повстання. І знову активна революційна діяльність. Які
 посади тільки не доводилось обіймати: і члена повітового виконкому, і
 завідувача народною освітою …
 Наприкінці 1922 року Микола Гурович
 залишає містечко своєї юності, переїжджає в Одесу, де з 1924 року
 працює завідувачем губернського відділу соцвиху.
 Влітку 1919 року Микола Куліш вступає до
 КП(б)У. Від травня до червня – член Дніпровського виконкому й завідувач
 відділом народної освіти. Під час другого наступу Денікіна разом із
 Червоною Армією “з боями відступає на північ України, але, не бажаючи
 опинитися на еміграції в Росії, іде в денікінське запілля”.
 У червні 1924 року Куліш завершив роботу над першим варіантом п’єси “97”.
 Роботу над комедією “Мина Мазайло” Микола
 Куліш завершив наприкінці 1928 року. Після Нового року рукопис прочитав
 у театрі “Березіль”. Режисер Лесь Курбас й актори були в захопленні.
 Ніхто в багатонаціональній літературі ще так нещадно не оголював й не
 висміював задавлені пухлини зловісного, войовниче наступального
 великодержавного шовінізму.
 Популярність Куліша-драматурга зростала.
 22 березня 1929 року прем’єра комедії “Мина Мазайло” відбулась у
 Дніпропетровському театрі імені Тараса Шевченка. Й місяця не минуло –
 світло рампи п’єса побачила у славетному “Березолі”. Через п’ять днів
 її вже грають франківці. Того ж 1929 року комедія ставиться в театрах
 Одеси, Вінниці, Херсона, Житомира, Маріуполя…
 Коли ж розпочалися сталінські репресії,
 Микола Куліш був репресований. Спершу виключений з лав Комуністичної
 партії. Обгрунтування: “за те, що писав антипартійні націоналістичні
 п’єси”. 8 грудня 1934 року під час похоронку Івана Дніпровського був
 заарештований просто на вулиці. Крім “участі” у міфічній групі
 “терористів”, Кулішеві ще приписувалося членство в ОУН.
 Разом з великою групою “націоналістів”
 драматург потрапив на Соловки. Вирок: десять років ув’язнення. Тримали
 Миколу Гуровича в спецізоляторі як особливо політично небезпечного
 злочинця.
 “Особлива трійка” УНКВС Ленінградської
 області постановою № 83 від 9 жовтня 1937 року винесла Миколі Кулішу
 смертний вирок; сталінські кати розстріляли драматурга через двадцять
 чотири дні2. Реабілітований посмертно за відсутністю складу злочину.
 
 1 Олешки згодом перейменовано в Цюрупинськ.
 2 Див.: З порога смерті: Письменники України – жертви сталінських репресій. – К.: Рад. Письменник. – 1991. – С.296.
 
 |  
    | 
 |  |  |  |  |  |  
                |  |  |  |  
 |