|
 |
 |
 |
А Р Х И В
|
|
Микола Куліш та його зв’язок з театром "Березіль"
|
|
|
|
кем добавлено: twistfire |
жанр/группа/категория: украинская литература |
Ключевые слова и краткое описание: реферат по укр. лит. тема: Микола Куліш та його зв’язок з театром "Березіль"
|
|
Содержимое (полное описание):
Матеріал надано ukrlib
Реферат на тему:
Микола Куліш
та його зв’язок з театром “Березіль”.
Народився Микола Гурович Куліш 5 грудня 1892 року в селищі Чаплинка
Херсонської області в сім’ї бідняка. Тож і дитячі року сина степу
минули в крайній нужді, а то ї злиднях. У 1901 році Микола вперше переступив
поріг Чаплинської народної школи. Вчився залюбки, хоча й постійно
терпів матеріальну скруту. Енергійний, дотепний, гострий на язик
хлопчик став душею товариства. На здібного учня відразу ж звернули
уваги й наставники. Під час канікул наймитував. Якийсь час жив в родині
народного вчителя – няньчив дітей.
А після закінчення початкової школи
чаплинські вчителі, зібравши в складчину близько сотні карбованців,
відвозять надзвичайно обдарованого вихованця в Олешківське1 міське
училище.
Ні даху над головою, ні шматка хліба. А як
же хочеться вчитися! Найзаповітніша мрія – вступити до Петербурзького
університету. Але ж для цього потрібно мати документ про середню
освіту. Без засобів існування, голодний Куліш у першій половині 1914
року пробирається на Кавказ і екстерном складає запаморочливі, як він
казав, екзамени на атестат зрілості.
Замість омріяного університету – фронт.
Розпочалася перша світова війна Куліша призивають в армію, посилають в
Одеську школу прапорщиків. Невдовзі молодого офіцера відправляють в
окопи передової лінії. Протягом 1915-1917 років побував на віленському
та волинському фронтах, був кілька разів поранений.
Повернувшись на початку 1918 року в
Олешки, Микола Куліш поринув у вир громадсько-політичного життя. Був
призначений головою першої міської Ради робітничих, селянських та
солдатських депутатів.
Олешки захопили гетьманські війська. До їх
рук потрапив і Куліш. П’ять місяців ув’язнення – визволило Миколу
Гуровича народне повстання. І знову активна революційна діяльність. Які
посади тільки не доводилось обіймати: і члена повітового виконкому, і
завідувача народною освітою …
Наприкінці 1922 року Микола Гурович
залишає містечко своєї юності, переїжджає в Одесу, де з 1924 року
працює завідувачем губернського відділу соцвиху.
Влітку 1919 року Микола Куліш вступає до
КП(б)У. Від травня до червня – член Дніпровського виконкому й завідувач
відділом народної освіти. Під час другого наступу Денікіна разом із
Червоною Армією “з боями відступає на північ України, але, не бажаючи
опинитися на еміграції в Росії, іде в денікінське запілля”.
У червні 1924 року Куліш завершив роботу над першим варіантом п’єси “97”.
Роботу над комедією “Мина Мазайло” Микола
Куліш завершив наприкінці 1928 року. Після Нового року рукопис прочитав
у театрі “Березіль”. Режисер Лесь Курбас й актори були в захопленні.
Ніхто в багатонаціональній літературі ще так нещадно не оголював й не
висміював задавлені пухлини зловісного, войовниче наступального
великодержавного шовінізму.
Популярність Куліша-драматурга зростала.
22 березня 1929 року прем’єра комедії “Мина Мазайло” відбулась у
Дніпропетровському театрі імені Тараса Шевченка. Й місяця не минуло –
світло рампи п’єса побачила у славетному “Березолі”. Через п’ять днів
її вже грають франківці. Того ж 1929 року комедія ставиться в театрах
Одеси, Вінниці, Херсона, Житомира, Маріуполя…
Коли ж розпочалися сталінські репресії,
Микола Куліш був репресований. Спершу виключений з лав Комуністичної
партії. Обгрунтування: “за те, що писав антипартійні націоналістичні
п’єси”. 8 грудня 1934 року під час похоронку Івана Дніпровського був
заарештований просто на вулиці. Крім “участі” у міфічній групі
“терористів”, Кулішеві ще приписувалося членство в ОУН.
Разом з великою групою “націоналістів”
драматург потрапив на Соловки. Вирок: десять років ув’язнення. Тримали
Миколу Гуровича в спецізоляторі як особливо політично небезпечного
злочинця.
“Особлива трійка” УНКВС Ленінградської
області постановою № 83 від 9 жовтня 1937 року винесла Миколі Кулішу
смертний вирок; сталінські кати розстріляли драматурга через двадцять
чотири дні2. Реабілітований посмертно за відсутністю складу злочину.
1 Олешки згодом перейменовано в Цюрупинськ.
2 Див.: З порога смерті: Письменники України – жертви сталінських репресій. – К.: Рад. Письменник. – 1991. – С.296.
|
|
|
|
|
|
 |
 |
 |
 |
|