|
|
 |
 |
 |
|
А
Р
Х
И
В
|
|
|
Опанас Маркевич
|
|
|
|
|
| кем добавлено: twistfire |
| жанр/группа/категория: украинская литература |
Ключевые слова и краткое описание: реферат по укр. лит. тема: Опанас Маркевич
|
|
Содержимое (полное описание):
Матеріал надано ukrlib
Опанас Маркевич
В історію української культури Опанас
Маркевич увійшов як фольклорист, етнограф та музикознавець. І хоча доля
відміряла йому недовгий вік - усього 55 років, на теренах україністики
він встиг зробити чимало. Його перу належать праці "Описание
Малоросами" та "Записки о дворянском сословии Черниговской губернии",
які свого наукового значення не втратили й до сьогодні.
Фольклорно-етнографічні дослідження Маркевича друкувалися у виданнях
істориків Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Амвросія
Метлинського. Він написав музику до "Наталки Полтавки" Івана
Котляревського, оперу "Чари", яку критика оцінювала досить високо.
У рік закінчення університету (1846)
Опанас Маркевич увійшов до Кирило-Мефодіївського братства. У 1847 році
за участь у діяльності братства та знайдене під час обшуку
"стихотворение возмутительного содержания" (йдеться про твір Тараса
Шевченка "І мертвим, і живим...") Маркевича на три роки висилають до
міста Орла під нагляд поліції.
Тут, в Орлі, у будинку Катерини
Мордовіної Маркевич зустрівся з Машею Вілінською, яка пізніше стала
його дружиною. Хіба ж міг не зачарувати Опанас дівчину віртуозною грою
на фортепіано та м'яким своїм баритоном? Та й кого могло залишити
байдужим його виконання під власний акомпанемент народних українських
пісень?
П'ять разів зверталася двоюрідна сестра
Маркевича до губернатора Орла з проханням скоротити термін Опанасового
заслання. І тільки останнє, підкріплене втручанням впливових людей,
прохання було почуте. 1850 року Маркевич повертається в Україну, якийсь
час живе в старшого брата-лісника, але вже через рік лине до Орла, щоб
одружитися з Марією Вілінською. Молоду дружину Опанас привозить на
рідну землю. Із щирим захопленням подружжя поринає у збирання та
вивчення фольклорних матеріалів. Пізніше зібрані Маркевичами матеріали
увійшли до збірки М.Номиса "Українські приказки, прислів'я і таке інше"
(1864).
Маркевичі оселяються в Чернігові. Опанас
Васильович працює коректором, а фактично редактором "Черниговских
губернских ведомостей", дружить з байкарем Леонідом Глібовим,
організовує аматорський драматичний гурток, з часом реформований у
"Чернігівське музично-драматичне товариство". На жаль, недружні
стосунки Маркевича з редактором газети змушують його звільнитися з
роботи.
Маркевичі переїжджають до Києва. Тут
Опанас Васильович працює бухгалтером Київської палати державного майна,
згодом звільняється і з головою поринає у складання "Словника
української мови", яке здійснюється під керівництвом
П.Білецького-Носенка.
Чернігівський поміщик Василь Тарновський,
рятуючи родину Маркевичів від злиднів, запросив Опанаса в свій маєток
Качанівку зробити статистичний опис своєї славетної колекції
старожитностей. Це був найплідніший період у науковій діяльності
Маркевича: практично увесь вільний час він разом Із дружиною займається
збиранням фольклору.
Закінчивши роботу з колекцією
Тарновського, Опанас Васильович влаштовується на посаду вчителі
географії Немирівської гімназії. Крім педагогічної діяльності, він
провадить значну культурно-освітню роботу. До речі, саме в Немирові
було здійснено постановку опери "Наталка Полтавка".
З 1858 до 1861 року О.Маркович живе у
Києві, Чернігові, Орлі, Москві, Петербурзі, де зустрічається з давнім
знайомим Пантелеймоном Кулішем і в квітні 1861 року організовує
концерт, присвячений пам'яті Кобзаря, а зібрані кошти віддає
Шевченковим родичам.
Повернувшись в Україну, Маркевич не
полишає збирання фольклору. "Я коло пословиць мордуюсь і вже мовби й
начисто йде, - пише він у листі. - Як скінчу, за музику пісень
візьмуся". А ось рядки з іншого листа: "Сам живу, без сім'ї, та уже і
не приїдуть, грошей у них і в мене нема, зима заходить..."
Останні роки життя Опанаса Маркевича
пов'язані з Черніговом. Саме тут він познайомився із співачкою Меланією
Загорською, яка співала головну партію в його опері "Чари". На жаль,
партитура опери не збереглася. Меланія стала Опанасові Васильовичу
вірною подругою.
Помер Опанас Маркевич на 55-ому році
життя від сухот. Оцінюючи його заслуги перед Україною, журнал "Киевская
старина" написав: "Пішла з життя благородна і талановита людина, сіяч
добра, краси і науки"(За М.Кучинським; 560 сл.).
|
|
|
|
|
|
 |
 |
|
 |
|
