|
|
 |
 |
 |
|
А
Р
Х
И
В
|
|
|
Пісня у драмі-опері Івана Котляревського "Наталка Полтавка"
|
|
|
|
|
| кем добавлено: twistfire |
| жанр/группа/категория: украинская литература |
Ключевые слова и краткое описание: реферат по укр. лит. тема: Пісня у драмі-опері Івана Котляревського "Наталка Полтавка"
|
|
Содержимое (полное описание):
Матеріал надано ukrlib
РЕФЕРАТ
Пісня у драмі-опері
Івана Котляревського
“Наталка Полтавка”
Пісня у драмі-опері
Івана Котляревського
“Наталка Полтавка”
Не забувай того, хто сміло,
Із ясним сміхом розбудив
І розгорнув ширококрило
Понад землею рідний спів...
М.Рильський
Поетичне народнопісенне сприйняття нашим народом людини й
навколишнього світу зародилося під впливом української природи,
народних звичаїв та обрядів. Воно виявляється у психології, етиці,
моралі, в побуті, естетиці та в інших сферах життя.
Художньо-естетичним підтвердженням цього є п’єса Івана
Котляревського “Наталка Полтавка”, яка виникла в добу, коли на терені
нашої історії вирішувалась доля української культури. Її поява була тим
могутнім весняним громом, що пробудив самосвідомість нашого народу.
№
Назва пісні
Хто виконує
1.
“Вітер віє горою”
Наталка Полтавка
2.
“Ой я дівчина Полтавка”
3.
“Віють вітри, віють буйні”
4.
“Ой мати, мати! Серце не вважає”
5.
“Видно шляхи полтавськії...”
6.
“Підеш Петре, до тієї, яку тепер любиш”
7.
“Чого ж вода каламутна”
8.
“Та йшов козак з Дону, та з Дону додому”
Петро
9.
“Сонце низенько”
10.
“У сусіда хата біла”
Микола
11.
“Ворскло – річка невеличка”
12.
“Гомін, гомін, гомін по діброві”
13.
“Чи я тобі, дочко, не добра желаю”
14.
“Дід рудий, баба руда”
Виборний
15.
“Ой під вишнею, під черешнею”
16.
“От юних літ не знав я любові”
Возний
17.
“Всякому городу нрав і права” Головна героїня п’єси Наталка не тільки
словами, а й піснями розкриває свою вдачу, вроду, долю. Пісня “Ой я
дівчина Полтавка” – це ліричний автопортрет героїні, простої
української дівчини, що подобається хлопцям своєю красою, веселою та
жартівливою вдачею і вірністю, всією душею Петрові. Образ Наталки
романтизований. Серце дівчини сповнене сумом і тривогою за коханим.
Рішучість дівчини в боротьбі за щастя звучить у пісні “Ой мати,
мати! Серце не вважає”. Нею вона звертається до матері. Наталка вважає,
що “лучче умерти, як з немилим жити, сохнути з печалі, щодень сльози
лити”.
Спочатку ХІХ століття долітають до нас Наталчині пісні, буйні й ніжні, зігрівають зворушливою дівочою вірністю наші серця.
Як хочеться вірити сьогодні в те, що давні та вічно молоді пісні Наталки знатимуть наші хлопці та дівчата.
Петро сумує, що немає в нього “ні хатини, нема щастя, ані жінки”.
Одначе бідний сирота багатий душею – своєю наполегливістю; добротою та
вірністю в коханні до Наталки. Нарікаючи на свою злу долю він словами
пісні “Та йшов козак з Дону” каже: “Не спасибі долі, коли козак в полі,
Бо коли він в полі, тоді він на волі”. Образ Петра оповитий мінорною гамою почуття кохання у його різноманітних виявах – вірності, стражданні та в самопожертві.
Побратим Петро, Микола, що теж “без роду, без племені, без талану
і без приюту”, - весела та добра душа. Слова його пісні “Гомін, гомін,
гомін по діброві”, де бувалого хлопця знають і орда, і ляхи, і турчин,
свідчать про мандрівний, незалежний, безкорисний характер героя. Пісні,
сповнені почуття національної гордості за славних прадідів великих, які
вміли хоробро відстоювати рідну землю і обороняти її від ворога, як
видно, імпонують настроям і почуттям бурлаки Миколи. Він збирається
разом з козаками – чорноморцями “тетерю їсти, горілку пити, люльку
курити і черкес бити”. Микола був волелюбний, розумний, дотепний,
добрий.
Пісні водного – дзеркало його душі. У сатиричній пісні “Всякому
городу нрав і права” втілює художнє образне виявлення “Філософії і
найдійовішим засобом розкриття образу водного є його мова. Це суміш
канцеляризмів, старослов’янізмів, казенно-судової лексики. Прості та
ясні думки він так закручує, що важко й зрозуміти їх простому народу.
Оскільки кожен твір залишає помітний слід у літературі, він має зайняти і певне місце в серці кожного учня.
Ті вічні пісні, ті єдині спадки
Взяли собі други поети-нащадки
І батьківським шляхом пішли. Леся Українка
|
|
|
|
|
|
 |
 |
|
 |
|
