|  | 
              
                |  |  |  |  
                |  
                    АР
 Х
 И
 В
 
 | 
                     
                      | 
                           
                           
                            |  
                                
  
    |  |  
    | Пісня у драмі-опері Івана Котляревського "Наталка Полтавка"
  |  
    |  |  |  |  |  |     
    | кем добавлено: twistfire |     
    | жанр/группа/категория: украинская литература |  
    | Ключевые слова и краткое описание: реферат по укр. лит. тема: Пісня у драмі-опері Івана Котляревського "Наталка Полтавка" 
 |  
    | 
 |  
    | Содержимое (полное описание): Матеріал надано ukrlib
 
 РЕФЕРАТ
 Пісня у драмі-опері
 Івана Котляревського
 “Наталка Полтавка”
 Пісня у драмі-опері
 Івана Котляревського
 “Наталка Полтавка”
 Не забувай того, хто сміло,
 Із ясним сміхом розбудив
 І розгорнув ширококрило
 Понад землею рідний спів...
 М.Рильський
 Поетичне народнопісенне сприйняття нашим народом людини й
 навколишнього світу зародилося під впливом української природи,
 народних звичаїв та обрядів. Воно виявляється у психології, етиці,
 моралі, в побуті, естетиці та в інших сферах життя.
 Художньо-естетичним підтвердженням цього є п’єса Івана
 Котляревського “Наталка Полтавка”, яка виникла в добу, коли на терені
 нашої історії вирішувалась доля української культури. Її поява була тим
 могутнім весняним громом, що пробудив самосвідомість нашого народу.
 №
 Назва пісні
 Хто виконує
 1.
 “Вітер віє горою”
 Наталка Полтавка
 2.
 “Ой я дівчина Полтавка”
 3.
 “Віють вітри, віють буйні”
 4.
 “Ой мати, мати! Серце не вважає”
 5.
 “Видно шляхи полтавськії...”
 6.
 “Підеш Петре, до тієї, яку тепер любиш”
 7.
 “Чого ж вода каламутна”
 8.
 “Та йшов козак з Дону, та з Дону додому”
 Петро
 9.
 “Сонце низенько”
 10.
 “У сусіда хата біла”
 Микола
 11.
 “Ворскло – річка невеличка”
 12.
 “Гомін, гомін, гомін по діброві”
 13.
 “Чи я тобі, дочко, не добра желаю”
 14.
 “Дід рудий, баба руда”
 Виборний
 15.
 “Ой під вишнею, під черешнею”
 16.
 “От юних літ не знав я любові”
 Возний
 17.
 “Всякому городу нрав і права” Головна героїня п’єси Наталка не тільки
 словами, а й піснями розкриває свою вдачу, вроду, долю. Пісня “Ой я
 дівчина Полтавка” – це ліричний автопортрет героїні, простої
 української дівчини, що подобається хлопцям своєю красою, веселою та
 жартівливою вдачею і вірністю, всією душею Петрові. Образ Наталки
 романтизований. Серце дівчини сповнене сумом і тривогою за коханим.
 Рішучість дівчини в боротьбі за щастя звучить у пісні “Ой мати,
 мати! Серце не вважає”. Нею вона звертається до матері. Наталка вважає,
 що “лучче умерти, як з немилим жити, сохнути з печалі, щодень сльози
 лити”.
 Спочатку ХІХ століття долітають до нас Наталчині пісні, буйні й ніжні, зігрівають зворушливою дівочою вірністю наші серця.
 Як хочеться вірити сьогодні в те, що давні та вічно молоді пісні Наталки знатимуть наші хлопці та дівчата.
 Петро сумує, що немає в нього “ні хатини, нема щастя, ані жінки”.
 Одначе бідний сирота багатий душею – своєю наполегливістю; добротою та
 вірністю в коханні до Наталки. Нарікаючи на свою злу долю він словами
 пісні “Та йшов козак з Дону” каже: “Не спасибі долі, коли козак в полі,
 Бо коли він в полі, тоді він на волі”.  	Образ Петра оповитий мінорною гамою почуття кохання у його різноманітних виявах – вірності, стражданні та в самопожертві.
 Побратим Петро, Микола, що теж “без роду, без племені, без талану
 і без приюту”, - весела та добра душа. Слова його пісні “Гомін, гомін,
 гомін по діброві”, де бувалого хлопця знають і орда, і ляхи, і турчин,
 свідчать про мандрівний, незалежний, безкорисний характер героя. Пісні,
 сповнені почуття національної гордості за славних прадідів великих, які
 вміли хоробро відстоювати рідну землю і обороняти її від ворога, як
 видно, імпонують настроям і почуттям бурлаки Миколи. Він збирається
 разом з козаками – чорноморцями “тетерю їсти, горілку пити, люльку
 курити і черкес бити”. Микола був волелюбний, розумний, дотепний,
 добрий.
 Пісні водного – дзеркало його душі. У сатиричній пісні “Всякому
 городу нрав і права” втілює художнє образне виявлення “Філософії і
 найдійовішим засобом розкриття образу водного є його мова. Це суміш
 канцеляризмів, старослов’янізмів, казенно-судової лексики. Прості та
 ясні думки він так закручує, що важко й зрозуміти їх простому народу.
 Оскільки кожен твір залишає помітний слід у літературі, він має зайняти і певне місце в серці кожного учня.
 Ті вічні пісні, ті єдині спадки
 Взяли собі други поети-нащадки
 І батьківським шляхом пішли. Леся Українка
 
 |  
    | 
 |  |  |  |  |  |  
                |  |  |  |  
 |