|
|
 |
 |
 |
|
А
Р
Х
И
В
|
|
|
Психологізм роману "Хіба
ревуть воли як ясла повні?"
|
|
|
|
|
| кем добавлено: twistfire |
| жанр/группа/категория: украинская литература |
Ключевые слова и краткое описание: реферат по укр. лит. тема: Психологізм роману "Хіба
ревуть воли як ясла повні?"
|
|
Содержимое (полное описание):
Матеріал надано ukrlib
Роман “Хіба ревуть воли, як
ясла повні?” я вважаю глибоко психологічним твором. Панас Мирний змусив
задуматися над однією з найголовніших проблем життя- проблемою вибору.
Рано чи пізно вона постає перед кожним. В романі увага спрямована на те
,як вирішує цю проблему головний герой- Чіпка Варениченко. Кожна людина народжується для
щастя,радощів. Кожна мати бажає своїй дитині світлої долі. Прагнула до
цього і Мотря,мати Чіпки, але всі мрії і сподівання
ризбивались об камені тогочасної дійсності. Чіпка не може змінити
соціальні обставини, наштовхується на байдужість людей, не мириться з
цим і прагне відшукати правду і справедливість. Пред ним постійно
стоїть проблема вибору: змиритися і “жити як всі” , чи піти в житті
своїм шляхом. Автор яскраво і захоплююче змаловує Чіпку на протязі
всього його життя. Переді мною проходить жахливе , на мою думку,
дитинство хлопчика. Бідність ,нестатки, непорозуміння з дітьми, але
гірше за все те, що і дорослі люди збиткувалися над ним. “Отак жив
Чіпка, виростав у голоді та холоді, злиднях та недостачах”. Так прикро
вражають його маленьку душу слова
“безбатченко”,”байстрюк”,”виродок”,”запорток” і в його добрім серці
росте озлобленість не тільки на людей ,а й на Бога : чому він не
покарає лихих, щоб вони не кривдили добрих ? Дід Улас розповів Чипці
про його батька ,як знущалися над ним пани, як віддали в солдати .
Хлопець болісно переживає кривду цього старого пастуха : “ І
прокидалась невеличка злість у його невеличкому серці, росла,
виростала...” Чіпка проймається глибокою ненавистю до панів : “ Чому
він (батько) їх не вирізав ,не випалив ?” А згодом :” Я йому
такого півня пущу ! “ Мені здається , що це вже певні життєві пизиції .
Однако хлопець не тілки ненавидів ,а й любив. Любив казки діда Уласа,
бабу Оришку. А ніжне кохання до Галі , яку щиро хотів зробити щасливою.
Автор змаловує свого героя людиною, яка любить в житті і в природі все
добре, ласкаве, красиве, всім цікавиться .
Працьовитий хлібороб , розумний господар, опора для
матері, здатний до всякої справи- таким бачимо Чіпку в подальшому.
Внутрішньо я відчуваю, як моя жалість переростає в почуття захоплення
його успіхами. В цей час він думав , що знайшов в житті свій ідеал, та
не знав, що ще очікує його. Чіпка протестує , бореться , шукає
справедливості в житті, але, не знайшовши її, стає “пропащою силою”.
Він потім деморалізується, заводить дружбу з розбишаками (Лушнею,
Матрею і Пацюком), починає пиячити, ночами “навідується до панської
комори”, ступає на”слизький шлях”. Та на те є істотні причини:судовики
обманом відібрали в Чіпки основу основ його існування-землю, після чого
перед цією людиною постало оте жахливе: “Йти, куди хочеш”. Чіпка тяжко
пережив глибоку моральну кризу, зумовлену втратою землі:”...хотів чесно
господарювати, а землю відібрали, хотів по правді жити, а правди не
було, любив людей, а люди “готові один одного в ложці води утопити”.
Та була остання крапля, через яку Чіпка знову пустився
у злодійство. Ніщо вже потім не могло його спинити. І його впевненість
у тому, що зло треба бороти злом, обернулась злом проти ньго самого.
Це зло привело Чіпку до кривавої різанини на хуторі
Хоменків, стала причиною самогубства Галі, а пізніше- смерті матері.
Суспільство, в якому жив Чіпка, знищувало його.
Не вміння знайти справжні шляхи боротьби проти
гнобителів і кривдників, “крива стежка” бунтарства і перетворили Чіпку
на” пропащу силу”. Чіпка обрав шлях боротьби, але не розумів, що
боротись за правду треба тільки правдою, а неправда породжує ще більше
зло.
Цей правдошукач зрозумів-таки, що його “правда” не
дотягує до ідеалу. Людина такої сили волі, такий життєлюб, а
суспільство, в якому жив, знищило його.
|
|
|
|
|
|
 |
 |
|
 |
|
