|
 |
 |
 |
А Р Х И В
|
|
Степан Пушик
|
|
|
|
кем добавлено: twistfire |
жанр/группа/категория: украинская литература |
Ключевые слова и краткое описание: реферат по укр. лит. тема: Степан Пушик
|
|
Содержимое (полное описание):
Матеріал надано ukrlib Реферат на тему:
Степан Пушик
Степан Григорович Пушин народився 26
січня 1944 року « с. Вікторові, Галицького району, Івано-Франківської
області в селянській родині. Середню освіту здобув у Вікторовській,
Комарівській та Косівській середніх школах, спеціальну — в Тлумацькому
сільськогосподарському технікумі та Літературному інституті в Москві.
Навчається в докторантурі.
Трудову й творчу діяльність почав з
п'ятнадцяти років. Працював рахівником і плановиком — економістом в
колгоспах Косівського та Верховинського районів Івано-Франківської
області. Служив у армії — після на журналістській роботі. був головою
клубу творчої інтелігенції, керівником літстудії, асистентом, старшим
викладачем, доцентом Київського та Прикарпатського університетів.
Степан Пушик обирався Народним депутатом України (1940 —
1994 pp.). Належав до Народної Ради та Демблоку, голосував за
суверенітет та Акт про проголошення незалежної України. У Верховній
Ралі був членом Комісії культури й духовного відродження, а також —
головою підкомісії
парламенту.
Степан Пушик — член Спілки письменників
України, українського ПЕН-клубу, Ради Спілки письменників, Президії
Фонду культури, Головної Ради Всеукраїнського Товариства пам'яток
історії та культури. Був головою оргкомітету по створенню обласного
Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка, яке очолював. * Член
редколегії часописів «Дзвін», «Березіль», лауреат Державної премії
(імені і. Г. Шевченка в галузі літератури, також премій імені М.
Ірчана, О. Копиленка, ряду літературно-мистецьких конкурсів.
Поет, прозаїк, фольклорист, публіцист,
літературознавець. Кандидат філологічних наук, доцент Прикарпатського"
університет у Імені Василя Стефаника.
Автор поетичних збірок «Молоді громи»,
“Золотий Тік”, «Писаний камінь». “Задума гір” “Голивиця”, “Луни”,
“Галич”, «Заплаканий промінь», книжки вибраних віршів, поем
і пісень «Храмолом». Для дітей випустив збірки «Маленьке шпаченя»,
«Золотий човник».
Десятки ліричних творів Степана Пушика
стали піснями, їх поклали на музику композитори А. Кос-Анатольськнй, В.
Івасюк, О. Білаш, А. Пашкевич, Б. Шиптур, Б. Юрків, Б. Буєвський та
інші. Окремим виданням вийшла збірка пісень, буклети «Співають гори»,
«Любисток», «Над горою місяць повен», «Козак гуляє», авдіо і
грамзаписи.
Степан Пушик також автор романів,
повістей, оповідань, нарисів, есе, літературознавчих розвідок, розвідок
з міфології, історії, краєзнавства. Окремими книжками побачили світ
«Страж-гора», «Галицька брама”, «Ключ-зілля», «Перо Золотого птаха»,
«Дараби пливуть у легенду». «Івано-Франківшина», «Землі нев'януча
краса. Івано-Франнівщина». Цей перелік буде не повний, якщо не додати
збірок зібраних і упорядкованих казок, легенд, переказів, приповідок,
тостів. а саме: «Казки Підгір'я», «Золота вежа», «Срібні воли»,
«Українські тости» та багатьох книжок виданих у співавторстві.
У співавторстві із В. Смоляком С. Пушик
створив п'єсу за новелами Василя Стефаника «Земле моя», яка з успіхом
йшла на сцені [Івано-Франківського обласного музично-драматичного
театру імені Івана Франка та нову редакцію «Заплакані вікна» до
125-річчя письменника, прем'єра якої відбулася 4 травня 1996 року.
Цінним здобутком митця, як також
перекладача є його переклад, реконструкція та розшифрування багатьох
темних місць «Слова о полку Ігоревім». Стаття про Степана Пушика та
посилання на наукові дослідження ввійшли до п'ятитомної «Енциклопедії
Слова о полку...»:, виданої в Санкт-Петербурзі 1995 року під редакцією
Д. Лихачева.
Поет брав участь у створенні телесеріалів
“Тарасові шляхи». Карпатське літа», «Живе джерело». Він упорядкував і
видав посмертні твори поетеси Ольги Стрілець.
Побував у багатьох країнах світу.
Твори Степана Пушика перекладені на
російську (три книжки прози й поезії), китайську, румунську,
молдавську, білоруську, литовську. киргизьку, башкирську, словацьку,
непальську та інші мови.
|
|
|
|
|
|
 |
 |
 |
 |
|