город Николаев

ГЛАВНАЯ
  ИНФО  


  • история города
  • карта Николаева
  • транспорт
  • гостиницы
  • банки | курсы
  • ВУЗы
  • кинотеатры
  • сауны, бани

  • НОВОСТИ
       
  • Николаев
  • все
  •  
      РАЗДЕЛЫ  


  • работа
  • знакомства
  • гороскоп
  • погода
  • ТВ-программа
  • пользовательский архив
  •  
     
     
    160x60
     
    А
    Р
    Х
    И
    В

    пользовательский архив->рефераты, сочинения, курсовые, шпаргалки

    Тарас Мельничук

    кем добавлено: twistfire
    жанр/группа/категория: украинская литература
    Ключевые слова и краткое описание: реферат по укр. лит. тема: Тарас Мельничук

    Содержимое (полное описание):
    Матеріал надано ukrlib

    Реферат на тему:
    "Тарас Мельничук"
         Зелені смереки, стрімкі гірські потоки,
    краса Карпат співали йому колискової в мальовничих Уторопах на
    Косівщині, де народився поет 20 серпня 1939 року. Саме про цей край
    писав він:
         Мене сонцем несе. Мене вишні несуть на руках білосніжних,
    бо я схожий на радість, бо я схожий на сум,
    бо я вічно шукаю ніжності.
    Певно, я син калини, певно, я син, пшеничного колова??:
    де б я не був - пізнаю Україну, мов кохану по голосу.
    Мене люблять сади, мене люблять плуги?? і кедрини зеленокосі.
    Це, напевне, тому, що я вмію з медвяного сіна метати стоги.
    Це, напевне, тому, що я виріс під Косовом.
              Після
    закінчення десятирічки працював редактором районної газети "Радянська
    Гуцульщина", далі - в Комі автономній республіці лісорубом,
    валовідбійником на Донбасі, служив в армії. В 1953 вступив до
    Чернівецького університету, з третього курсу іде на будівництво
    Криворізького гірничо-збагачувального комбінату, далі - тесля на
    будовах Красноярського краю. 1964 поновлюється в університеті, з якого
    через півтора року відраховують знову. Працює в редакціях районних
    газет Глибокої, Косова, Верховини. Заочно навчається в Літературному
    інституті. З 1972 по 1975 роки був несправедливо позбавлений волі. За
    що? А за те, що у своїх віршах став на захист української культури,
    мови, за те, що насмілився висловити рішучий протест проти тотальної
    деціоналізації українського духу. Тюрми, концтабори, божевільні...
    "Світ. Як куля, пройшов крізь мої груди", - писав Тарас, линучи думкою
    на Вкраїну.
         На Вкраїну дорога моя, на Вкраїну -
    Із усіх безнадій і надій.
    Чи то в чорну, чи в ясну годину,
    Бо там слово моє і мій дім.
         Ось воно те святе, що живе в серці
    поета, перша дорога по-між росами, бо "мати моя - осяйна хлібородице -
    йде уранці по чистій, як ніжність росі", бо "сплять під росами Вкраїни"
    косарі, яких війна скосила, бо "сяють роси і хлопці мантачать коси", бо
    "сяють роси - і співає колосся". Цей чистий світлий образ райдужно
    віддзеркалює світ в багатьох поезіях. Та "золоті годинники ромашок
    показують колючий дріт і жадоба поета-вигнанця вільного втіленння
    особистості вибухає гронами поетичних зразків неповторної національної
    експресії, щоб Україна зродила росяний світ своєї правди і краси у
    збірці "Князь роси". Саме після її публікації у 1991 році Тараса було
    прийнято до Спілки письменників України. Глибокими переживаннями на
    межі життя і смерті ліричний герой в численних метафорах боронить давні
    звичаї і традиції, особливо етнічні. Він неухильно заглиблюється в
    минуле, передбачаючи нове народження світу. Ліричний герой зливається
    воєдино з природою. Ми бачимо чистий образ роси.
         В цих горах я засипав комори неба зірками.
    В цих горах я росу не ударив
    І не зламав пасткою крил жодній птасі,
    жодному звіру й людині
    в цих горах на Україні.
    Заради матері-Вітчизни поет не шкодував свого життя, приніс себе у жертву за неї.
         Немає серця - лиш осердя осталось в грудях,
    де кубло звив ненаситець.
    Серце ж - ствердло.
    А серце - мертве, й сонце - вмерло.
    І в вінку терновому чоло.
    І не скажи: "Нещасна доле!"
    Той, хто загріб тебе, зборов - не зжадиться.
    Він добре знає, і що то мова, й що Чорнобиль
    й що вільним стати може обрій, лише умочений у кров.
         Збірка "Князь роси" - це образне
    мислення поета строєм нашого народу, усім образним комплексом народної
    культури з її народнопоетичним ладом пісенного самовираження, з її
    кольорами, символами. Журавлиний ключ вічності, золота зоря волі
    України, туга за прожитим, але не каяття звучать у вірші "Знов цвіте
    червона журавлина..."
         Знов цвіте червона журавлина,
    І журавка кличе журавля,
    А я сина кличу, кличу сина
    Кличу сина в золоті поля.
         У 1991 збірка "Князь роси" була удостоєна Державної премії ім.Тараса Григоровича Шевченка.
         Понад 20 років був ув'язнений і перебував
    під недоступним спецзамком рукопис книги Тараса Мельничука "Чага".
    Визволення його з неволі - це немов дивовижне повернення з майбуття.
    Тяжко хворий поет побачив її, доторкнувся до її свіжих сторінок. Це був
    останній дарунок долі, а для нас - це цілющий бальзам для душі.
         Пішов поет у вічність, згорів. Та не
    погас. Мов туго натягнута струна яворової скрипки, мелодійно дзвенить
    його слово:
              У пісні перейду, переквітну у звуки,
         Що не встигну дожить. - Пісне, ти доживи,
         Дай тополям пташат на вкрайнії руки,
         Дай синів Україні в день грядущий, новий,
         Хай розмножиться рід мій нескутий у корені,
         На літа, на століття, на вічні віки.
         Дай синам не забути чиї то підкови
         На поріг колиновий їм прибили батьки.
              У с.Уторопи
    Косівського району на горі, далеко від людських осель височіє цегляна
    новобудова. То хата, яку зводили для Тараса Мельничука , але в якій так
    і не судилося жити й творити. А поряд згарище старої хати, разом з
    котрою згоріли численні рукописи поета. Останньою волею Тараса було
    прохання поховати його на рідному обійсті. І спочиває Князь роси на
    уторопській горі, у долині видно село, в далі, куди сягне око - синіють
    лісами і біліють снігами величні хребти Карпат.

      120x600  

     
    468x60
     
         
    +nikinfo.net не несет ответственности за содержание информации, которую размещают пользователи ресурса.
    nikinfo - Николаевский информационный портал © 2006-2025